|
Кортикостероїдні препарати, на думку більшості авторів, слід призна чати всім хворим на туберкульозний менінгіт незалежно від методики хіміотерапії. Звичайна добова доза кортикостероїдів у разі ентерального призначення їх становить 2 мг/кг у дітей до 2 років, 1,5 мг/кг у дітей
2—10 років і 1 мг/кг у більш старших вікових групах. Одночасне при значення гормональних і протитуберкульозних препаратів пов'язане з деяким ризиком у випадку зараження стійкими до ліків формами збуд ника. Проте на цей ризик доводиться йти, якщо тільки менінгіт не був виявлений на самому початку захворювання і лікар вважає можливим спостерігати декілька днів за ефективністю призначеної хіміотерапії. Можливості й межі лікувального впливу кортикостероїдних препаратів слід правильно оцінювати. Ці засоби необхідно використовувати для зниження реактивних змін у мозкових оболонках, для послаблення за пальної ексудації і запобігання фіброзним зрощенням на основній час тині мозку. Завдяки призначенню кортикостероїдів можна запобігти та кож облітерації судин і зарощенню отворів на основі черепа. Але вже сформовані спайки, зрощення, рубцьові зміни і пов'язані з ними невро логічні порушення під впливом кортикостероїдів не зникають.
Лікування гормональними препаратами триває 4—6 тиж, рідко біль ше, до повної нормалізації клітинного складу цереброспінальної рідини.
Важкий стан хворої дитини продовжується трохи більше тижня, зви чайно спостерігається багаторазове блювання. Навіть діти, у яких збе реглася свідомість, бувають дратівливими, відмовляються йти на руки, хочуть, щоб їх не зачіпали. Сильний головний біль, дегідратація і від мова від їжі призводять до значного зниження маси тіла. Означені по рушення нерідко супроводжуються судомами.
Хворі діти потребують термінового проведення двох заходів: регідра-тації і седативної терапії. Обидва заходи проводять шляхом орального введення рідини і лікувальних препаратів. Хлорпромазин допомагає по долати блювання. Після цього мати, родичі або няня, яка сидить біля ліжка дитини, щогодини поять її, добиваючись уведення необхідної кіль кості рідини. Часом доводиться уводити рідину через шлунковий зонд або рег 05. Приступи судом слід ліквідувати внутрішньовенним або внутрішньом'язовим уведенням валіуму (0,3 мг/кг), внутрішньом'язовим уведенням фенобарбіталу (5—10 мг/кг) або паральдегіду (1,5 мг/кг). У подальшому лікування фенобарбіталом продовжують по 3 мг/кг що денно ентеральним методом аж до припинення приступів судом.
Після успішної регідратації і седативної терапії головну увагу слід приділяти нормалізації харчування дитини. Останнє потребує ретельного догляду і тривалого часу, оскільки деяких дітей доводиться годувати з ложечки, а іншим уводити їжу через зонд. Необхідно стежити за тим, щоб їжа мала високу енергетичну цінність і була багата на білки. За лучення батьків до здійснення загального догляду за дитиною і обслу говування її досить важливе як для самої дитини, особливо в період одужання, так і для родичів, які набувають навичок догляду за дитиною. Присутність і участь членів сім'ї особливо важливі в період відновлення порушених функцій, коли дитина будь-якого віку найбільше потребує під тримки і схвалення. Вона орієнтується, відновлює навички соціальної поведінки. Дитина, яка раніше відвідувала школу, повинна якомога ра ніше почати відновлення шкільних навичок і проводити його настійливо, оскільки подальше поліпшення можливе ще протягом 2—3 років після того, як менінгіт буде визнаний неактивним.
Основні принципи лікування туберкульозу у дітей
Лікування хворого на туберкульоз є одним із основних розділів фтизіатрії. Прогрес у цій галузі очевидний. У наш час вилікування є закономірним результатом лікування переважної більшості хворих. Най важливіші досягнення у лікуванні хворих на туберкульоз пов'язані з хі міотерапією. Перші хіміопрепарати з'явилися наприкінці 40-х років (стрептоміцин, ПАСК, тибон). Потім—фтивазид, ізоніазид, нові хіміо препарати — етіонамід, канаміцин, флориміцин, протіонамід і пізніше — рифампіцин, етамбутол, тизамід — високоефективні препарати, які у комбінації з ізоніазидом дозволяють домогтися повного вилікування.
|