Подальша лікувальна тактика

Подальша лікувальна тактика визначається залежно від розмірів бронхоплевральної нориці. За наявності невеликих нориць після дренування може . статися закриття нориці і розправлення легені. У деяких випадках для повного розправлення легені застосовують активну аспірацію вмісту плевральної порожнини з невеликим розрідженням (5— 10 мм вод. ст.). За відсутності ефекту від цього способу розправлення легені останніми роками широко застосовують методику тимчасової оклю-зії бронха поролоновою губкою, що була запропонована В І. Гераські-ним на початку 70-х років. Суть бронхіальної оклюзії полягає в обтура-ції часткового бронха і виключенні частки легені з дихання на деякий час (7—10 днів); За цей період бронхоплевральна нориця припиняє своє існування, а пломбу .виймають щипцями під час бронхоскопії.
Докладно цей метод описаний у спеціальних посібниках з дитячої торакальної хірургії. Показанням до хірургічного (радикального) лікування бактеріальних деструкцій легень у гострий період є кровотечі (легенево-плевральні, внутрішньоплевральні) та виникнення прогресуючої медіастинальної емфіземи, що не піддається лікуванню дренуванням середостіння.

.Лікування хронічних форм бактеріальних деструкцій легень (хронічний абсцес, кісти легень, бронхоектази) хірургічне. При гнійному перикардиті потрібне виконання пункцій перикарда, видалення гною, промивання порожнини перикарда антибіотиками. При гнійно-фібринозному перикардиті лікування пункціями неефективне, таким хворим показана пе-рикардектомія та дренування порожнини перикарда.
Діти, які перенесли бактеріальні деструкції легень, потребують диспансерного нагляду протягом 2—3 років. При розвитку хронічних форм показане бронхологічне обстеження не раніше ніж. через рік після перенесеної гострої форми бактеріальної деструкції легень.