|
 Рентгенологічне дослідження, особливо з метою діагностики малих форм, повинно бути різнобічним. Оглядові знімки у передній та боко вій проекціях, .прямі й бокові томограми з поперечним напрямком роз мазування Тіней, що розташовані поза досліджуваним прошарком, зоно-грами дають змогу з більшою вірогідністю виявити уражені вузли. Для малих форм характерні: видозміни легеневого малюнка, його сплутаність з одночасною деформацією кореня легені. Одним із головних симптомів маловираженого збільшення внутрішньогрудних лімфатичних вузлів є зниження структури коренів легень унаслідок збільшення лімфатичних вузлів, явищ періаденіту, перибронхіту, периваскуліту, інтерстиціального набряку і реакції медіастинальної -плеври. Гіперплазію внутрішньогруд них лімфатичних вузлів при цьому, як правило, виявляють під час томографічного дослідження. Є низка непрямих ознак маловиражених аденітів: розширення серединної тіні на рівні судинного пучка, підви щення оптичної щільності верхньої порожнистої вени, випрямлення або . «вибухання» зовнішнього контуру судинного пучка, «зникнення» тіні не парної вени, збільшення кута біфуркації головних та сегментарних брон хів тощо.
. У хворих з вираженими інфільтративними змінами у корені легені спостерігається збільшення його тіні як у довжину, так і в ширину.: Тінь кореня замість увігнутої стає опуклою, і її межі виглядають розмитими. Тіні, перерізів бронхів., зви чайно перестають проглядатися, проекція головного бронха праворуч чітко не виявляється. Коли збіль шення лімфатичних вузлів досягає великих розмірів за рахунок вира жених казеозних змін, межі кореня набувають горбистих обрисів. Струк тура кореня зникає, просвіту голов-. ного бронха не видно. У дітей, хво-оих на туберкульоз перитрахеальних і трахеобронхіальних лімфатичних вузлів, тінь середостіння звичайно розширена, контури її залежать від-вираженості змін у вузлах (мал. 46). Уражені лімфатичні вузли більш чітко виявляються під час томографічного дослідження як у прямій, так і в боковій проекції. Для туберкульозу характерні переважно однобічні про-цеси, однак за масивних змін можуть залучатися лімфатичні вузли з ін шого боку. Перебіг туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вуз лів може бути без загострень, без розвитку ускладнень. У цих випадках під впливом лікування швидко (до 1—2 міс) настає нормалізація темпе ратури і картини крові, зменшуються симптоми інтоксикації: До 3—4 міс відзначають виражене розсмоктування інфільтративних змін. До 8—10— 12 міс, якщо не настає повного розсмоктування, спостерігають кальцина- , цію у лімфатичних вузлах.
Проте нерідко перебіг аденіту буває ускладненим і більш тривалим. Часто він ускладнюється ураженням бронхів унаслідок туберкульозного
процесу прилеглих лімфатичних вузлів. При цьому туберкульоз можепроявлятися інфільтративно продуктивними змінами, розвитком лімфо-
бронхі-альних нориць, що закінчуються утворенням рубців, деформацією просвіту бронхів, стенозами. Часто туберкульозний процес супроводжується катаральним ендобронхітом.
Великого значення у ранній діагностиці ураження бронхів надають бронхологічному дослідженню. Туберкульозний бронхоаденіт часто супро воджується частковими і сегментарними ураженнями. Інфільтративні зміни у слизовій оболонці бронха, розростання грануляцій навколо брон хіальних нориць, здавлювання просвіту бронха лімфовузлами у дітей раннього віку призводять до порушення прохідності бронха, розвитку апневматозного процесу у сегменті або частці. Крім того, при ураженні бронха можливий бронхогенний занос інфекції у легеневу тканину.
' Характерним ускладненням туберкульозу внутрішньогрудних лімфа тичних вузлів є реакція з боку плеври: костальної, міжчасткової, медіа-стинальної. Локалізація плевриту при цьому залежить від місця ура ження лімфатичних вузлів. Нерідко еекудативний плеврит- є миим про явом захворювання, а аденіт виявляється після розсмоктування, ексу дату. Перебіг ексудативного плевриту у наш час, як правило, сприят ливий.
Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів може ускладни тися дисемінацією у легені як внаслідок бронхогенного заносу, так і шляхом лімфагематогенного поширення. Рідко діагностують генералізо ване ураження лімфатичної системи, що включає туберкульоз декількох груп внутрішньогрудних вузлів, а також мезентеріальних та зовнішніх.
|