|
Туберкульоз бронха буває інфільтративним або виразковим. При ви разковому процесі можливе утворення фістули у стінці бронха, крізь яку можуть відриватися казеозні маси з лімфатичних вузлів. У цей період часто виявляють мікобактерії туберкульозу у харкотинні або промивних водах бронхів. Можлива обтурація бронха казеозними масами або роз-рослими грануляціями з розвитком сегментарного (часткового) ателекта-' зу. В цих випадках утворюється бронхолегеневе ураження. Після за-живлення виразкового туберкульозу бронхів характерним є розвиток руб-цьових стенозів.
Значно рідше відзначають спалахи з посиленням інфільтративних змін навколо легеневого фокуса або кореня. Клінічно інфільтративний спалах проявляється погіршенням гемограми і загального стану.
В останні роки ускладнення первинного комплексу у вигляді форму вання первинної каверни відзначають'рідко (у 5,3%). Нечасто виявля ють також генералізований туберкульоз, коли мікобактерії знаходять у різних органах, зокрема в сечових, статевих, в менінгеальних оболонках, кістках, суглобах та ін.
У Уз дітей, особливо у разі несвоєчасного виявлення і' неправильного лікування первинного комплексу, запальний процес, втрачаючи схиль ність до звичайної еволюції, набуває торпідного перебігу, Звичайно у та
ких випадках відзначають масивні, у вигляді «шовковиці», внутрішньо-грудні лімфатичні вузли у фазі неповної кальцинації з наявністю каль цинованих вогнищ у легеневій тканині і обмежених сегментарних мета-туберкульозних пневмосклерозів.. Бронхоскопічне дослідження дозволяє виявити у 2/з хворих поряд з рубцьовими змінами активний туберкульоз бронхів, у багатьох випадках — з виділенням бактерій. При цьому бу вають виражені симптоми туберкульозної інтоксикації і відставання ди тини у фізичному розвитку. Описані форми дуже важко піддаються хіміо терапії і часто потребують хірургічного втручання. У таких дітей часто розвиваються вторинні форми туберкульозу у. препубертатному та підліт ковому віці.
.
Діагноз базується на таких даних: 1) симптоматика — продромальні явища з постійним зростанням, інтоксикаційний синдром за відсутності бронхолегеневого синдрому або незначних ознаках його; 2) відсутність фізикальних змін або помірні зміни у легенях; 3) характерні ознаки рентгенологічного дослідження — наявність трьох частин первинного комплексу; 4) майже повна відсутність змін з боку білої крові; 5) пози тивні, іноді гіперергічні туберкулінові реакції; 6) наявність туберкульоз ного контакту.
Диференціальну діагностику ^слід проводити з. грипом, грипозною та крупозною пневмонією.
Грипу притаманна більша гострота захворювання та наявність брон холегеневого синдрому (кашель, сухі свистячі хрипи у легенях, почерво ніння носоглотки). Вирішальне значення має рентгенодослідження — у разі'грипу рентгенологічних змін у легенях немає.
Однак при грипозній або крупозній пневмонії рентгенологічні зміни можуть бути схожими із легеневими компонентами первинного комплек су. Майже ніколи не знаходять змін з боку внутрішньогрудних лімфа тичних вузл.ів, пневмонічні вогнища найчастіше виявляють у нижніх Ділянках, легень. Загальний стан хворого досить важкий, у легенях про-слуховують багато вологих хрипів. Значні зміни з боку крові: лейкоци тоз зі зміщенням нейтрофілів уліво, висока ШОЕ.
|