|
Туберкульозна інтоксикація являє собою локальну форму туберкульо зу, якій притаманна наявність первинної туберкульозної інфекції та ін токсикаційного синдрому без наявності локальних змін у легенях або інших органах.
Туберкульозна інтоксикація як нозологічна одиниця дитячого тубер кульозу поділяється на ранню та хронічну. Рання туберкульозна інток сикація являє-собою характерний клінічний синдром, що складається з низки функціональних порушень, своєрідної реакції периферичних лім фатичних вузлів, а також органів і систем, багатих на елементи актив ної мезенхіми, що виникають за наявності в організмі.дитини (підлітка) свіжої первинної туберкульозної інфекції.
У клінічній картині переважають загальні симптоми, які виявляються 'у вигляді зміни поведінки дитини: вона втрачає життєрадісність і рух ливість, стає капризною, дратівливою, втрачає апетит, швидко стомлює ться. Припиняється зростання маси тіла дитини. Термометрія виявляє періодичні підйоми температури до 37,1—37,5 °С. Такі загальні функціо нальні розлади у дитячому віці неспецифічні і пов'язані з особливостями організму дитини, які виявляються переважно у загальних нервових та судинних реакціях. Через це діагноз, ранньої туберкульозної інтоксика ції ставлять після виключення інших етіологічних причин. При ранній туберкульозній інтоксикації поява функціональних розладів співпадає з позитивною туберкуліновою реакцією (віраж туберкулінових реакцій).
Змінена специфічна реактивність супроводжується інколи параалер-гічними і параспецифічними патологічними реакціями (часті ГРВІ, флік-тенульозний кератокон'юнктивіт, вузлувата еритема та ін.). Характерним є збільшення периферичних лімфатичних вузлів (шийних, підщелепних та пахвинних)., які мають м'якоеластичну консистенцію, інколи явища періаденіту.
Цитологічне дослідження пунктатів периферичних лімфатичних вузлів, показує наявність лімфоїдних та епітеліоїдно-клітинних горбків, харак терних для початкових проявів специфічного запалення. Відзначають також збільшення печінки та, рідше, селезінки. Печінка, як правило,, м'яка, еластичної консистенції, безболісна при пальпації.
У крові — еозинофілія, нейтрофільне зрушення вліво, лімфопенія та підвищення ШОЕ. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки виражених змін специфічного' характеру не виявляє. Порівняно часто можна бачити посилення легеневого малюнка у прикореневій зоні, зу мовлене, певно, застійними та запальними змінами у лімфатичній си стемі.
Лікування туберкульозної інтоксикації у дітей та підлітків прово дять комплексно, обов'язково двома хіміопрепаратами (ізоніазид та етам-бутол або тизамід) не менш як 4 міс на тлі санаторно-гітієнічного ре жиму. У дітей, котрим провели хіміотерапію, у 5 разів рідше розвивають ся локальні форми туберкульозу.
Хронічна туберкульозна інтоксикація являє собою більш пізній період подальшого розвитку туберкульозу у дітей. Характерними її симптомами є ті самі функціональні порушення, що й при ранній туберкульозній інтоксикації, але вони зберігаються довше і внаслідок цього більш істот но відбиваються на клінічному статусі дитини. Дитина відстає у фізич-' ному розвитку від своїх однолітків (це найпомітніше при визначенні маси тіла), відмічають зниження тургору тканин та блідість шкірних по кривів." Ці явища поєднують з характерною мікрополіаденією та пози тивними туберкуліновими реакціями протягом низки років (з моменту «віражу» минає рік чи більше).
|